Карта сайту
Приватна зона


Навчально-методичний посібник „Туризмологія (теорія туризму)”

Київський університет туризму, економіки і права

Навчально-методичний посібник зі спецкурсу

„Т У Р И З М О Л О Г І Я”

(теорія туризму)

Київ 2010

Туризмологія (теорія туризму). Навчально-методичний посібник зі спецкурсу. – К.: КУТЕП, 2010. – 70 с.

Автори-укладачі спецкурсу „Туризмологія (теорія туризму)та відповідальні редактори:

Пазенок В.С. – доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України

Федорченко В.К. – доктор педагогічних наук, професор

Кручек О.А. – кандидат історичних наук, доцент КУТЕП

Мініч І.М. –  кандидат соціологічних наук, доцент КУТЕП

                         

Редактор та коректор Соляник С.Ф.

Рекомендовано до друку Вченою радою Київського університету туризму, економіки і права 28 квітня 2010 р., протокол № 3.

Рецензенти:

Данильчук В.Ф. – доктор економічних наук, професор, ректор Донецького інституту туристичного бізнесу (Донецьк);

Герасименко В.Г. – кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри економіки та управління туризмом Одеського державного економічного університету (Одеса).

Київський університет туризму, економіки і права
02192, м.Київ, вул. Жмаченка, 26

ЗМІСТ

І. Мета і завдання спецкурсу «Туризмологія» 

   4   

ІІ. Навчальна програма з курсу „Туризмологія” 

   6  

ІІІ. Опорний конспект лекцій зі спецкурсу

   9

1. Туризмологія як соціогуманітарна наука
(основні параметри теорії туризму)

   9

1.1. Місце туризмології в структурі соціогуманітарних  наук

   9

1.2. Туризмологія: до проблеми осмислення
теоретико- методологічних засад науки про туризм

   14

2. Генеза туризмологічного знання

   18

2.1. Перші осмислення феномену подорожей та мандрівок
у  міфології, географії, історії, філософії

   18

2.2. Становлення та етапи розвитку науки про туризм

   20

3. Теоретико-методологічні складові туризмології

   29

3.1. Туризмологія: основні концепти

   29

3.2. Структура та функції туризмологічного знання

   33

3.3. Основні концептуальні складові туризмології

   37

3.3.1.Філософія туризму

   38

3.3.2. Географія туризму

   39

3.3.3. Соціологія туризму

   40

3.3.4. Культурологія туризму

   42

3.3.5. Психологія та етика туризму

   44

3.3.6. Педагогіка туризму

   46

3.3.7. Праксеологія туризму

   47  

IV. Матеріали для підсумкового заняття зі спецкурсу
(колоквіум, семінар, круглий стіл) 

   53  

V. Туризмологічний словник

   55  

VI. Література до спецкурсу

   62  

VII. Філософи, мислителі, діячі культури про туризм,
мандрівки та подорожі 

   68  

VIII.  Додатки

   71  

 

І. Мета і завдання спецкурсу „Туризмологія”

В структурі численних „революцій”, які переживає сучасна цивілізація (наукова, технологічна, інформаційна тощо), особливе місце посідає туристська революція. Це містке, мобілізуюче увагу дослідників та професіоналів туристської справи поняття,  констатує важливий вимір життєдіяльності сотень мільйонів людей, для яких туристські подорожі дедалі більше стають „другим життям”. При цьому туризм як спосіб життя, для багатьох набув не образного, а буквального значення – в сфері професійної туристської діяльності нині задіяно більш ніж 8 відсотків економічно активного населення. В орбіті цієї діяльності перебувають економіка, політика, культура і освіта всіх без виключення країн.

Вагомий вплив, який сучасний туризм справляє на всі сторони суспільного життя, потребує уважного наукового вивчення цього феномену. Адже йому притаманні як позитивні, економічно та соціально значущі можливості, так і серйозні проблеми, якими супроводжується неконтрольоване зростання масштабів та обсягів масового туризму, додаткове навантаження на природу, деформаційні зміни у „традиційному” культурному середовищі країн так званого „третього світу”, головних об’єктів інтересу численних туристських потоків.

Наукове осмислення різноманітних практик сучасного туризму, формування сучасної „туристської свідомості”, суб’єктів туристського процесу – нагальна потреба часу.

Метою спецкурсу  є узагальнення накопичених знань в період вивчення туризмознавчих дисциплін, створення цілісної уяви про туризм як соціальний інститут, як певну форму природно-суспільного буття та життєдіяльності людини, що подорожує.

В узагальненому вигляді спецкурс туризмології покликаний:

  • визначити сутність теорії туризму як інноваційної наукової соціоекономічної та гуманітарної дисципліни;
  • розкрити у понятійний спосіб основні смислові значення туризму, ознайомити з його словниково-категоріальним апаратом;
  • систематизувати наукові підходи до розуміння феномену туризму, з’ясувати генезу та еволюцію туризмологічного знання, визначити зміст основних туризмологічних концепцій;
  • осмислити структуру туризмологічного знання, його системну архітектоніку, органічну узгодженість всіх частин;
  • з’ясувати функції туризмологічного знання, його суспільне „призначення”;
  • виявити діалектику зв’язків між теорією та практикою туристської діяльності.

За результатами опанування спецкурсу та захисту наукового реферату туризмологічного змісту видається посвідчення „туризмолога”*.

ІІ. Навчальна програма з курсу „Туризмологія”

Тема 1. Туризмологія як соціогуманітарна наука.

Основні параметри теорії туризму.

Актуалізація потреби створення теорії туризму: широкомасштабність туристичної діяльності, необхідність наукового підходу до вирішення нагальних завдань туристичної галузі, забезпечення високої економічної і соціальної ефективності туризму. Теоретико-методологічні засади туризмології. Кореляційне співвідношення теорії і практики туризму, виявлення зв’язків туризму з економікою, географією, культурою, соціологією, психологією тощо.

Об’єкт, предмет і суб’єкт туризмології їх сутність і взаємовідношення.

Тема 2. Генеза туризмологічного знання.

Осмислення феномену подорожей в процесі становлення туризмологічного знання.

Перші узагальнення подорожей в античній філософії (Фалес, Солон, Піфагор, Платон, Анахарсіс, Прокл).

Сутність, характер подорожей в епоху Середньовіччя, їх інтерпретація у теологічних вченнях Св.Августина і Фоми Аквінського.

Виникнення туризму в Новий Час як організованої, специфічної форми подорожей. Ф.Бекон „Про подорожі”.

Становлення науки про туризм. Перший період – доіндустріальний – два накопичення знань про туризм та їх раціональне узагальнення. Другий період  (два етапи) – індустріальний – виникнення наукових знань про туризм (два етапи); перший етап (друга половина ХІХ ст.) – створення туризмологічних моделей розвитку туризму, розробка туристичної термінології; другий етап (з початку ХХ ст.) – виникнення національних туризмознавчих шкіл: австрійської, німецької, англійської, датської, швейцарської, французької, американської, польської, болгарської, колишньої Югославії (белградська школа) – початок створення теорії туризму. Заснування міжнародних, наукових і громадських організацій: Міжнародна академія туризму; Міжнародний центр по вивченню проблем туризму, Всесвітня туристська організація та інші. Розвиток туризмологічного знання в Росії та країнах СНГ. Українська туризмологічна школа.

Тема 3. Теоретико-методологічні складові туризмології.

Понятійний апарат туризмології, її тезаурус. Сутність системоформуючих категорій туризмології: „подорож”, „подорожуючий”, „дестинація”, „рекреаційні ресурси”, „туристський продукт”, „тур” та ін. Принципи, методи та функції туризмології. Туризмологічна проблемологія. Туризм як чинник сталого розвитку суспільства.

Складові туризмологічного знання:

  • філософія туризму як методологічна та концептуальна основа туризмології;
  • географія туризму, її сутність. Територіальна організація туризму, принципи розміщення туристичних ресурсів, туристського районування;
  • соціологія туризму, проблеми мотивації туристичної діяльності. Структура соціології туризму. Туризм як соціокультурний інститут. Соціологічна аспекти дослідження туризму;
  • культурологічні засади вивчення феномену туризму. Засоби, методи та механізми закріплення культурозначущої інформації в практиці туристської діяльності;
  • психологія та етика туризму, їх місце в туризмологічному знанні.  Психологічні проблеми управління сферою туризму. Етичні виміри туризму;
  • педагогіка туризму, її роль і місце у туризмологічному знанні. Проблеми формування особистості засобами виховання, навчання і розвитку у контексті гуманітарно-соціальних функцій туризму.
  • праксеологія туризму – наукове осмислення туристських практик. Праксеологічні принципи туризму. Економіка туризму, інститут гостинності як чинники праксеологічного знання. 

* Класифікатор професій. ДК 003: 2005 (зміни та доповнення №2. Видання офіційне). – К.: Соцінформ, 2007. – В. 2481.1. – С.38.

Loading

календар подiй

19 березня 2024
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

RSS